Вікімедіа Україна розкриває «секретні» списки пам’яток культури

Saviour's Transfiguration Cathedral

Спасо-Преображенський кафедральний собор Дніпропетровська.
Найкраще фото Дніпропетровської області.
Автор фото — Ryzhkov Sergey; під ліцензією CC BY-SA 4.0.

Підготовка до міжнародоного фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки» вимагає формування списків пам’яток історії, культури, архітектури та археології. Зазвичай вони базуються на офіційних державних переліках. В Україні лише деякі офіційні списки були доступні онлайн, більшість — ні.

Щоб створити список для ВЛП, Вікімедіа Україна, регіональне відділення Вікімедіа в Україні, мала надсилати офіційні запити відповідним органам влади. За Законом України «Про доступ до публічної інформації» відповідальні органи повинні надавати вільну й публічну інформацію впродовж п’яти робочих днів.

Цей крок виявився складнішим, ніж здавалося. Ми отримували різні відповіді: від відсилань до інших органів, заперечення наявності такої інформації до «відповідальний за це працівник нещодавно звільнився і все забрав з собою». Один з органів, Покровська районна державна адміністрація (Дніпропетровська область), виявився особливо проблемним. Перший запит до Покровської РДА було подано 27 серпня 2013 року і через три дні отримано відповідь: на території району є 227 пам’яток археології й 36 історії, але їх перелік підпадає під гриф «Для службового використання» й не може бути наданий.

Це суперечить Закону «Про доступ до публічної інформації», у якому прописані типи інформації, які не є публічними, зокрема певна внутрішня офіційна кореспонденція, інформація, зібрана під час розслідувань у сфері державної обори, і под.

Другий запит Вікімедіа Україна подала через рік і отримали точнісінько таку ж відмову, з посиланням на розпорядження голови Покровської районної державної адміністрації від 27 жовтня 2011 року. Третій запит організації стосувався тексту даного розпорядження, і виявилося, що в ньому інформація про культурні та історичні пам’ятки підпадає під категорію «службової».

Для Вікімедіа Україна було зрозуміло, що таке твердження суперечить законам України. За підтримки Фонду захисту права на доступ до інформації Інституту Медіа Права від імені виконавчого директора «Вікімедіа Україна» Наталії Тимків було подано судовий позов проти Покровської райдержадміністрації Дніпропетровської області.

Перше засідання в судовій справі відбулося 15 грудня 2014 року, на якому представник РДА відступив. Його позиція полягала в тому, що нормативно-правовий акт 2011 року для відмови було застосовано помилково, і вони готові надати запитувані списки. Цей результат задовольнив би нашу пряму ціль, але інші подібні документи залишилися б недоступними, тож ми вирішили продовжити справу.

Наталія Тимків, виконавчий директор Вікімедіа Україна.
«Портрет з конференції Вікімедіа 2013», Niccolò Caranti, під ліцензією CC BY-SA 3.0.

9 лютого суд виніс рішення, задовольнивши усі позиції позову: суд визнав відмову протиправною; зобов’язав Покровську РДА задовольнити запит; визнав незаконним пункт розпорядження голови Покровської РДА в частині історико-культурних пам’яток.

Суд також наголосив, що єдиним видом непублічної інформації у сфері культурної спадщини є інформація про захищені археологічні території, згідно з Законом «Про охорону культурної спадщини». У Покровському районі таких територій немає.

6 травня 2015 року рішення суду було виконане і Вікімедіа Україна врешті отримала запитувані списки, разом з переліком пам’яток архітектури, про які до того не йшлося.

Отримані переліки пам’яток історії, архітектури й археології вже внесено у конкурсні списки у Вікіпедії.

«У той час, як цей випадок може здатися кумедним для мешканців країн з розвиненою демократією, в Україні нам доводиться боротися за різні види важливої інформації. Державні органи приховують її від громадян. На щастя, нам вдається отримувати перемогу в суді, навіть якщо інколи мусимо звертатися до Європейського суду з прав людини,» — наголошує Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права.

Наталія Тимків, виконавчий директор Вікімедіа Україна, говорить: «Чимало часу й зусиль вкладається у списки пам’яток. Наше Міністерство культури не має усієї інформації, тож нам доводиться зв’язуватися з усіма окремими державними адміністраціями (включаючи обласні, районні і міські), щоб їх отримати. Це займає час, і потрібне терпіння [щоб робити це] знову і знову. В Україні є близько 150 тисяч пам’яток культури. У наших списках перераховано понад 71 000 — менше половини загальної кількості — і знадобилося три роки, щоб їх зібрати. Це вимагає самовідданості, тож я дякую усім, хто працює над проектом.

«Я знаю, що є інші команди, які боряться проти усіх негараздів, і виграють задля того, щоб поширювати інформацію, щоб кожен міг використовувати зараз і потім. Така робота вимагає віддачі, безсонних ночей і ти мусиш любити те, що ти робиш, і задля чого».

Ми сподіваємося, що ці списки допоможуть зібрати значно більше фото Покровського району під час «Вікі любить пам’ятки» у вересні; поки що у Вікісховищі район представлений не достатньо добре.

Віра Моторко (User:Ата), волонтер, Wikimedia Ukraine
Максим Дворовий, юрист, Інститут Медіа Права

Archive notice: This is an archived post from blog.wikimedia.org, which operated under different editorial and content guidelines than Diff.