Цінність експериментів: точка зору проєкту «Майбутня аудиторія»

Юган Йонссон працює менеджером Команди комунікації руху, підтримуючи роботу Відділу продукту і технологій у Фонді Вікімедіа. Окрім інших робочих обов’язків, він входить до ініціативи «Майбутня аудиторія». Юган незмінно є частинкою руху Вікімедіа ще відтоді, як його затягло виправляти описки у Вікіпедії в 2004-му.

Майбутнє — це дивна країна. Туди ведуть усі дороги, але деякі з них кращі за інші.

У впливовій класичній праці з теорії стратегії продукту під назвою «Дилема інноватора», Клейтон Крістенсен досліджував, як старіші технології поступаються новішим і як домінантні організації натужно утримували свої позиції, у той час як зміщувалася парадигма цілої їхньої галузі. Будучи дослідником адміністрування бізнесу, Крістенсен зауважив, наскільки складно компаніям-лідерам адаптуватися до ситуації, навіть коли вони прагнуть спрямувати ресурси на інновації у новій сфері. Організації-лідеру важко щиро радіти малесеньким поступовим перемогам, які блякнуть перед самим числом людей, які користуються уже домінантними, успішними результатами роботи організації. До того ж, компанії мають споживачів, які хочуть, щоб їхні бажання були задоволені. Тиск від наявної спільноти споживачів якорем утримує компанії у старих технологіях, аж поки не стане надто пізно і сповживачі перейдуть до нових рішень — розроблених кимось іншим.

Рух Вікімедіа не є компанією, а Вікіпедія і її сестринські проєкти не є комерційними продуктами, але схожість все ж є, як є і суто вікімедійні фактори, через які Фонду Вікімедіа важко пробувати щось нове. З одного боку, завжди чинною є дискусія про те, як розподіляти обмежені ресурси (як у Фонді, так і ширше, у русі Вікімедіа) за умов, коли розвиток нашої платформи спирається на вже перенапружені системи, але з іншого боку, є непідйомна вага нашого ставлення одне до одного у межах руху.

До розвитку Вікімедіа завжди є очікування. Редактори Вікімедіа хочуть знати, що саме Фонд намагається досягти, і бути залученими з самого початку, коли це доречно. Не те щоб вікімедійці не хотіли, щоб ми пробували щось нове, та існує природний для цієї системи тиск спільноти у напрямку чітко визначених проєктів. Редактори зазвичай дивляться на розробку Вікімедіа з певними питаннями на думці: як я чи моя спільнота можемо використати це для додавання чи покращення знань? як воно впишеться у вже наявні робочі схеми? як воно вплине на взаємодію читачів з інформацією, яку ми надаємо? 

Одним зі шляхів, якими компанія може обійти тиск і очікування щодо свого успіху, Крістенсен назвав створення окремої організації, яка працюватиме над новими, більш експериментальними функціями. Це буде окрема група, яка не намагатиметься догодити тим самим споживачам, яка не підкоряється тій же логіці, яка здатна тішитися маленьким перемогам. Це дуже далеко від того, що робить Фонд Вікімедіа, але існує ініціатива, суть якої повністю в тому, щоб експериментувати, і приналежність до неї стала для мене ковтком свіжого повітря після дев’яти років роботи у Фонді.

«Майбутня аудиторія» — це невелика команда з обмеженими ресурсами, але також і без жодних очікувань від неї готових продуктів. «Майбутня аудиторія» не працює над продуктами. Вона не має ресурсів на те, щоб щось підтримувати, — якщо щось виявиться успішним і нам захочеться його зберегти, то єдиним продуктом, який «Майбутня аудиторія» може представити, буде результат експерименту і рекомендація якійсь іншій частині Фонду Вікімедіа вкластися у його подальний розвиток.

Суть розробки плагіну для ChatGPT була не в тому, щоб отримати успішний плагін. Вона полягала в тому, щоб зрозуміти, як люди взаємодіють з Вікіпедією й інформацією з ChatGPT, і побачити, як це все може вплинути на вікі Вікімедіа. Сенс розробки розширень для Chrome на зразок Citation Needed і спостережень, чи люди використовуватимуть його для перевірки тверджень у Вікіпедії, не в тому, щоб розробити, власне, успішне розширення для Chrome, — якби виявилося, що це продукт, який нам потрібен, то ми б не обов’язково взагалі робили його у вигляді розширення, — сенс у тому, щоб дізнатися, чи це годящий спосіб дозволити користувачам взаємодіяти з інформацією у Вікіпедії.

Станом на час написання цього допису, команда «Майбутня аудиторія» працює над новим інструментом, що допоможе читачам додавати факти у Вікіпедію, — хочемо побачити, чи можна знизити поріг додавання інформації через використання генеративного ШІ, який допомагатиме знаходити ту статтю, яку слід оновити, коли ви читаєте десь якийсь факт, і полегшуватиме додавання примітки з джерелом. Ми не намагаємося залучати генеративний ШІ для створення інформації, а використовуємо його як місток між джерелом і вікі. Це просто інструмент для людини, яка редагує.

І знову ж таки: експеримент буде швидким і дешевим. І тому ми зрізаємо шлях скрізь, де можемо. Спочатку інструмент додаватиме повідомлення на сторінках обговорення, пропонуючи редагування. І він не працюватиме жодними іншими мовами (принаймні, одразу після запуску), крім англійської. Якби це був продукт, ми не могли б і не робили б його у такий спосіб. Але це не він. Ми сподіваємося, що вікімедійцям він видасться корисним, але понад усе це для нас спосіб навчитися і могти допомогти решті руху Вікімедіа зрозуміти, як працюють технології і як вони можуть працювати на нас.

Історично технічна розробка у Вікімедіа ніколи не займалася малими експериментами з розряду «потестувати щось кілька місяців і покинути, не вклавши у це великих ресурсів». Тому ініціатива з окремою функцією, роботою за іншою логікою, можливістю потестувати щось і покинути? Це навмисна спроба дістати для нас, як руху, ті інструменти й розуміння, які потрібні, щоб увійти в майбутнє. У роботі з рухом Вікімедіа значна частина зусиль іде на те, щоб пояснити, що ми робимо, — що часто ми ближчі до дослідницьких проєктів, ніж продуктів. Легко почати вважати інструменти, які ми розробляємо, продуктами, але це веде нас хибним шляхом, бо якщо ми розробляємо продукти, то нам треба інвестувати значні ресурси в те, щоб вони працювати для всіх. Але тоді ми не зможемо навчитися, не зможемо розширити свої знання про те, яким чином мінливий технічний ландшафт може вплинути на нас і що нам із цим робити.

Ми вважаємо, що можемо зробити майбутнє кращим, але тільки якщо будемо його частиною.