Мій Місяць Азії: Індонезійська НКС

…нематеріальна спадщина закріплює наше відчуття ідентичності та наступності. Коітіро Мацуура, Генеральний директор ЮНЕСКО (1999–2009).

Підготовка

До Місяця Азії цього року я готуватися почала заздалегідь. Зупинилась на Індонезії, через великий відсоток відсутніх статей в українській Вікіпедії, й високий коефіцієнт звичайно. Останній рік мій напрямок в редагуванні Вікіпедії був пов’язаний з нематеріальною культурною спадщиною, тому цікавість щодо НКС Індонезії була не випадкова. Я вирішила перекладати саме з індонезійської через Вікіперекладач, бо вважаю, що саме носії культури можуть більш точно описати страву, свято, традицію чи національний костюм. Я поринула у тему й опинилась в ситуації, коли ти не просто перекладаєш статтю, ти потрапляєш в інший світ, й залишаєшся…, бо культура його неймовірна та невідома, коли кожний об’єкт статті – це «вау!» й бажання швидше розповісти про те, що тебе здивувало, що ти узнала.

Індонезія – країна, що має багато відмінностей та незвичайностей для пересічної українки. Ця країна розташована на островах, в теплому кліматі, її територія в 62 рази більше ніж Україна, а населення в більше ніж 7 разів! Індонезія має шість державних релігій та 611 етнічних груп. Велика країна, з великою нематеріальною культурною спадщиною, яку з початку створення Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини, намагаються зберігати на різних рівнях. Створення списків індонезійських елементів НКС ЮНЕСКО почалось з 2003 року. На стан 2024 року п’ятнадцять! об’єктів нематеріальної культурної спадщини Індонезії включено до світового Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. На жаль, про сім з них немає статей в українській Вікіпедії (на момент написання цієї статті). До списків державного та регіональних рівнів Міністерство освіти, культури, досліджень та технологій Індонезії почало додавати елементи з 2013 року. На стан вересня 2025 року у список НКС Індонезії занесено 2727!!! об’єкта культури зі всіх провінцій країни. Вагома частка цих елементів не має статей навіть в індонезійської Вікіпедії.

Участь у конкурсі

Списки нематеріальної культурної спадщини мають п’ять категорій: звичаї, обряди, святкування; традиційні ремесла; виконавське мистецтво; усні традиції та форми вираження. Великий вибір! Я вирішила почати з індонезійських статей, які б розповідали про ваянг, бо все життя люблю ляльковий театр. Культура ваянгу в Індонезії має давнішню історію, багато напрямків, персонажів та виконавців. Вразило яванське мистецтво Ваянг Бебер, яке показує вистави з полотнами-ілюстраціями у вигляді сувоїв, до речі, найстаршому з яких приблизно 600 років.

Не змогла не звернути увагу на народну архітектуру країни. Мені завжди подобається ходити по музею просто неба в Пирогово, заходити до хат, дивитися побут, розуміти що це «духовна субстанція» народу. Й в Індонезії кожна провінція має «cвою хату», а деякі декілька. Будинок-човен, будинки на палях або громадські будинки, всі вони мають в архітектурній конструкції відбиття традицій та вірувань громади, пристосування до природного середовища.

Індонезійська кухня має колосальне різноманіття, як всі національні кухні вона показує історію розвитку народу, вплив на її формування природних факторів, релігії, інших культур. З 80 статей індонезійській Вікіпедії про страви, які є елементами НКС, тільки 30 є в українській. Робота над індонезійськими гастрономічними статтями допомогла зрозуміти, що деякі технології в приготуванні їжі глобальні, а деякі страви я ніколи не скуштую, бо рецептурні інгредієнти місцеві, їх не знайдеш в Україні. А хотілось би скуштувати Чакаланг фуфу, Пекасам та Жовту Лемпу Буде час та можливість обов’язково приготую Баронґко (у фользі) та Пелленг.

Індонезійські танці відображають багату культуру тисячі островів та сотень народів країни. 96 статей про танці, що є елементами НКС Індонезії, має індонезійська Вікіпедія, а в українській зараз є тільки 10. Кожен регіон і етнічна група Індонезії має свої унікальні танці, які виражають історію, релігійні вірування та міфологію народу. Танці воїнів, релігійні танці, святкові танці, танці в масках, й багато інших показують відмінність та схожість населення країни.

Один з засобів популяризації елементів НКС Індонезії є проведення фестивалів або народних свят. Вразив фестиваль Бау Ньяле (чудова традиція, але моя культура харчування проти) та неймовірна традиція Тумбило тохе (п’ять мільйонів вогнів у нічному маленькому місті! Краса!).

Загальні дії

Зазначу, що переклад статей у Місяць Азії для мене не була легким, багато статей були створені давно й не змінювались, багато статей не мали джерел та фото. Тут прийшлось пошукати й знайти дослідження та книги індонезійською та англійською з теми НКС Індонезії. Їх не багато. Статті не потягнуть на номінацію «добра», але вони розповідають про культурну складову країни.

Стосовно ілюстрації, визначу, що для мене розуміння тексту статті, яку я перекладала з індонезійської мови через Вікіперекладач, іноді було складне, тому саме фотографії допомагали зрозуміти «що та як». Наприклад, традиційні вистави-танці з левами, які проводяться на святах, є незвичними для нашої культури, й зрозуміти що відбувається коли «чотири чоловіка несуть платформу з левом, на якому сидить дитина, й вони танцюють чи виконують акробатичні дії» краще тоді, коли ти це побачиш це (хоча б на фото). Стосовно ілюстрування статей слід зазначити, що фотоконкурси Вікімедіа дійсно допомагають в цьому: багато фото, які я знайшла, були з Вікі любить фольклор, деякі були завантажено під час Вікі любить землю.

За час створення статей зробила та наповнила декілька категорій. Категорія НКС Індонезії має вже більше 60 статей. Категорії допомогли додавати статті до «Див.також», бо мені здається, що це корисно. Я, до речі, інакше стала ставитися до категоризації за час участі в Місяці Азії.

Також приходилось працювати у Вікіданих, додавати, підписувати, навіть об’єднувати.

Підсумки

Коли я створювала статті на Місяці Азії, то звичайно мала думки про «покращити..», «виправити…», «а у них так же, як у нас…», «це обов’язково…» тощо. Тому й вирішила створити такий допис. Поділитися тим, що робила та надумала:

• НКС УКРАЇНИ. Треба створювати статті про нематеріальну культурну спадщину України. Те, що цей елемент у списку НКС країни вже є беззаперечним фактом та значущою темою.
• УЧАСТЬ. Якщо ви не є фахівцем з культури Азії, не знаєтесь на історії цього регіону, географічних особливостях, або культурних нюансах, не обов’язково брати перекладати біографічні статті для конкурсу Місяць Азії. Вибір культурної теми може не тільки наповнити українську Вікіпедію новими цікавими статтями, а й додадуть до вашого життя здивування, цікавих знань та мрій.
• ПЕРЕКЛАД. Перекладати статті з мови, якої не знаєш, складно, потребує додаткових зусіль: пошук фото, відео або статей, щоб краще зрозуміти що саме переклав Вікіперекладач. Але це можливо!
• ФОТО. Важливо фотографувати елементи НКС. Й обов’язково робити якісний опис. Де зроблено, що на фото, можливо хто зробив або робить. Це умови фотоконкурсів, на які мало хто звертає увагу. Але це дійсно важливо не тільки для ілюстрування статей, а й для популяризації культури країни. Можливо для фотоконкурсу Вікі любить фольклор треба зробити списки елементів НКС, які мало мають світлин або зовсім не мають.
• КАТЕГОРИЗАЦІЯ. Важлива дія — додавання категорій у статтю або фото. Дякую всім, хто про це не забуває!

Напрям НКС на справді дуже молодий. Й бажано не чекати, коли він стане дорослим, треба зараз створювати статті, світлини та всіляко популяризувати. Це важливо для України. Саме зараз. Посеред теперішнього нашої країни нематеріальна культурна спадщина є основою для зміцнення національної ідентичності.