Співпраця досягла нового рівня в Києві, де професіональні музиканти доносять чари Моцарта, Шопена та інших композиторів-класиків до українських слухачів і публікують твори з вільними ліцензіями.
Останній внесок у довготерміновий проект «Світова класика українською» (СКУ) вкладено минулого місяця. 18 червня українські музиканти представили уривки з Моцартових опер «Весілля Фігаро», «Дон Жуан» і «Чарівна флейта», прем’єри яких відбулись у вісімдесятих – дев’яностих роках XVIII століття. Наступного дня інший ансамбль музикантів виконав «Польські пісні» Шопена – збірку з дев’ятнадцяти текстів, які автор поклав на музику в різні роки XIX століття.
Кожен може слухати, дивитися, читати, співати та завантажувати цю музику. Аудіо- та відеозаписи виступів, а також партитури та українські тексти доступні на сайті «Вікісховище». Їх вільна ліцензія означає, що будь-хто й будь-де може використовувати ці твори з мінімальними обумовленнями – такими як посилання на авторів, і публікувати будь-які ремікси з відповідною авторською ліцензією.
Організатор проекту, користувач Української вікіпедії Андрій Бондаренко стверджує, що в кожного мають бути такі твори рідною мовою. Тоді між ними й людиною постають міцні зв’язки. «Мета “Світової класики українською” – відкрити людям доступ до перекладів усіх шедеврів вокальної музики», – каже він.
Іноді бувало важко здобути потрібні тексти для виконання цих творів. Наприклад, лібрето трьох опер Моцарта, виконаних минулого місяця, мають в основі переклади двох авторів, нині вже покійних. Учасникам проекту СКУ довелося вести переговори з їхніми спадкоємцями, щоб дістати дозвіл використовувати ці переклади, робити коректуру задля точності (оскільки деяку інформацію втрачено упродовж багатьох років) і завантажувати під вільними ліцензіями. В іншому випадку СКУ могла співпрацювати з відомою українською перекладачкою Оленою О’Лір, щоб одержати повну версію «Дідони і Енея».
Не завжди вдавалося досягти успіху. Андрій Бондаренко каже, що учасникам проекту «вдалося знайти переклади двох пісень, які зробив Борис Тен, а що після нього не залишилося спадкоємців, то ці твори потрапили до категорії “сирітських”».
Однак учасники проекту й далі наполегливо працюють. Разом із останніми надходженнями СКУ має понад двісті хвилин класичної музики. Бондаренко сподівається, що в найближчі роки обсяг записів зросте до десятків, а то й сотень годин. «Треба перекласти безліч творів великих класиків, – каже він. – Ми потребуємо тільки одного – перекладачів».
Чи не хотіли б ви започаткувати такий проект у вашій спільноті? Дізнайтеся більше про подібний, але не зв’язаний з СКУ почин в Іспанії, який полягає в тому, щоб залучати музикантів та записувати концерти.
Ед Ергарт, редактор, комунікації
Фонд Вікімедіа
Переклад Користувач:Олег-літред.
Can you help us translate this article?
In order for this article to reach as many people as possible we would like your help. Can you translate this article to get the message out?
Start translation